Про це йдеться у відповідному листі відомства.

Заходи з відзначення Дня Соборності можуть бути проведені у період з 18 до 22 січня. 

Також міністерством надані методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті, що можуть використовуватись в ході організації та проведення уроку.

Метою проведення уроку "Єднання заради Незалежності" є донесення до вчителів та учнів ідеї соборності, єдності та суверенності держави, поглиблення знань учнів про події Української революції 1917 – 1921 років, сприяння формуванню та розвитку громадянської та національної самосвідомості учнів.

Рекомендації містять поради з проведення уроку для учнів початкової, базової та старшої школи, а також перелік документальних фільмів та корисні Інтернет-посилання.

У Міністерстві освіти, звертаючись до навчальних закладів, просять висвітлювати заходи, що будуть проводитися, на сайтах шкіл.

Звітування та зворотного інформування робота з проведення уроку не потребує.

Додатково див.: Лист МОН "Щодо відзначення Дня Соборності України" та листОбл ІППО від15.01.2016 "ПРо відзначення 1 2016 році Дня Соборності України в закладах освіти Донецької області" У звязку з карантином шкільні заходи провести у дистанційному форматі: сайти шкіл, блоги  і т.д.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-5 від 11 січня 2016 року

Органам управління освітою обласних, районних,
міських (районних у містах) державних адміністрацій,
Інститутам післядипломної педагогічної освіти,
навчальним закладам

Щодо відзначення
Дня Соборності України

На виконання Указу Президента України "Про відзначення у 2016 році Дня Соборності України" (№ 731 від 30 грудня 2015 року) з метою виховання в учнів почуття патріотизму і гордості за свою державу Міністерство освіти і науки України рекомендує 18 – 22 січня 2016 року провести в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах Урок Соборності "Єднання заради Незалежності" та інші тематичні заходи.

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою. Звітування та зворотного інформування ця робота не потребує.

При цьому надсилаємо методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті.

Додаток: на 9 арк.

Заступник Міністра       Павло Хобзей

Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації та проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Уроку Соборності "Єднання заради Незалежності" (до Дня Соборності України 22 січня 2016 року)

Твоєю силою, волею, словом стала на Землі
українській вільна Народня Республіка.
Універсал Української Центральної Ради (IV)

Вступ

Мета проведення Уроку Соборності

Історична довідка

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів

Додаток 1. Орієнтовний перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917 – 1921 років

Додаток 2. Корисні Інтернет-посилання

Вступ

2016 року Україна відзначатиме 25-річчя державності. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності.

Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулосявідновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі  – УНР) і Західно-Української Народної Республіки (далі  – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок фатальних невдач Української революції 1917  – 1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

З метою гідного відзначення 25-річчя незалежності України на виконання Указу Президента України "Про відзначення 25-ї річниці незалежності України" від 03 грудня 2015 року № 675 Український інститут національної пам’яті пропонує вважати 2016 рік Роком Державності України.

В умовах протидії російській агресії важливо говорити не тільки про 24 серпня 1991 року – подію, яка стала логічним завершенням боротьби українців за незалежність, а й про цілу низку історичних подій ХХ століття, що були визначальними для українського державотворення. Серед них:

• 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
• 1 листопада 1918 року – день “Листопадового зриву”, українського повстання у Львові, за результатами якого проголошено ЗУНР;
• звернути увагу на тяглість українських державотворчих традицій;
• сприяти формуванню та розвитку громадянської та національної самосвідомості учнів.

Історична довідка

Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошенням 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в одну суверенну державу. Ці події є одними із найважливіших в історії Української революції 1917 – 1921 років і загалом історії України XX століття.

IV Універсал Української Центральної Ради став логічним завершенням складного розвитку українського визвольного руху доби революції, що розпочався в березні 1917-го й упродовж одного року пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності лідерами Української Центральної Ради значний вплив справили зовнішні обставини – відбиття збройної агресії більшовицької Росії, а також переговори в Брест-Литовську про мирний договір УНР з країнами Четвертного союзу.

"Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежності України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили", – відзначав під час засідання українського уряду 26 грудня 1918 року "соціаліст-революціонер" Микита Шаповал.

Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Проголошенню IV Універсалу передував виступ голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського: "Високі збори!.. Народ наш прагне миру. І Українська Центральна Рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народніх комісарів, оголошує нову "священну війну", а з другого боку, це правительство насилає своє військо, червоногвардійців та більшовиків на Україну і веде з нами братовбивчу війну. Щоб дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну, Українська Центральна Рада постановила не відкладати до Установчих зборів ті справи і в цій цілі Українська Рада вже з 9 січня відбувала перманентне, безперервне засідання аж до цього часу і постановила важну річ – видати оцей Універсал".

Голосували за епохальний для України документ поіменно. Із 49 членів Ради, що брали участь у ньому, "за" було 39, "проти"  – 4, "утрималось" – 6 осіб.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.

Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року проголошено Західно-Українську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання галичан: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти галичанам у боротьбі з поляками. Утім, в цей час владу в Україні перебрала на себе Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками.

Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові "передвступного" договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах "Універсалі соборності", зокрема, відзначалося: "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка". Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

За законом "Про форму влади на Україні" від 28 січня 1919 року голова Української національної ради ЗУНР Євген Петрушевич мав увійти до складу Директорії УНР. ЗУНР отримала нову назву Західна область Української Народної Республіки (далі – ЗОУНР). Їй гарантувалася територіальна автономія. Гербом ЗОУНР став тризуб замість лева. Державного секретаря закордонних справ ЗОУНР Лонгина Цегельського призначили першим заступником міністра закордонних справ УНР. Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави, повинні були спільні Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила окупація українських земель.

Акт злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.

Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки 22 січня 1919 року залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

Рекомендації щодо форми і методів проведення заходів

Відзначати День Соборності України рекомендуємо на рівні районних (міських) методичних кабінетів (центрів), навчальних закладів, кількох паралельних класів, окремих класів. Водночас звертаємо увагу на те, що під час організації Уроку Соборності вчителям важливо враховувати вікові особливості учнів, технічне забезпечення класів тощо. Ці матеріали можуть бути використані також при вивченні тем з історії України 10 класу: "Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції", "Українська державність в 1917 – 1921 рр."; 11 класу: "Україна в умовах незалежності (від 1991 року до сьогодення)".

Орієнтовний період проведення – з 19 до 22 січня 2016 року.

У початковій школі (3 – 4 класи) в рамках курсу “Я і Україна” радимо у цікавій формі розповісти про події Української революції 1917 – 1921 років, видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Петрушевича та інших. Наводячи зрозумілі приклади, дітям варто пояснити, що таке незалежність держави, соборність та єдність. Уроки бажано проводити із музичним супроводом, читанням художньої дитячої літератури, відповідним оформленням приміщення з використанням національної символіки.

У середній школі (5 – 9 класи) під час проведення Уроку Соборності з урахуванням віку школярів учителю варто звернути увагу на висвітлення таких подій, як утворення Української Центральної Ради, проголошення УНР і ЗУНР, підписання й історичне значення ІV Універсалу Центральної Ради, урочисте проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР.

Також рекомендуємо акцентувати на військово-політичній і культурно-просвітницькій діяльності легіону Українських Січових Стрільців – збройної формації, яка сприяла об’єднанню українських земель в єдину державу; проблемі єдності української держави на різних етапах її розвитку, соборності як умови незалежності та суверенності.

У старшій школі (10 – 11 класи) Урок Соборності повинен мати інтегрований, науково-практичний, аналітичний та узагальнюючий характер.

Зокрема, пропонуємо для учнів 9 – 11 класів такі форми проведення Уроку Соборності "Єднання заради Незалежності":

• відео-урок з подальшим обговоренням "Шлях до незалежності", "Разом з власної волі з 1919-го" (див. додаток 1);
• УНР – перша українська держава у ХХ столітті, а 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення незалежності;
• українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок “гібридної війни”, ознакам якої є невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських псевдореспублік і підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

Додаток 1

Орієнтовний перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917 – 1921 років

Додаток 2

Корисні Інтернет-посилання

Перелік науково-популярних і наукових інтернет-публікацій, присвячених проголошенню незалежності УНР:

1. Гай-Нижник П. ІV Універсал Української Центральної Ради – проголошення незалежності УНР [Електронний ресурс] / Павло Гай-Нижник. // Особистий сайт – Режим доступу:http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/video_iv_universal..php

2. Жежера В. Як приймався ІV Універсал, який проголосив незалежність України у 1918 році [Електронний ресурс] / Жежера В. // Україна. Історія великого народу – Режим доступу:http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ukra-na-p-d-chas-revolyuts-1905-1907-rr/yak-pryymavsya-iv-universal-yakyy-progolosyv-nezalezhnist%60-ukrayiny-u-1918-rotsi/

3. Зінченко О. Незалежність №1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко  сумнівався, а Єфремов був проти [Електронний ресурс] / Зінченко О. // Історична правда. – 2015. – 26. 01. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/

4. Ісаюк О. Забута незалежність. За один рік до Соборності [Електронний ресурс] / О. Ісаюк // Історична правда. – 2012. – 22. 01. – Режим доступу:http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/01/22/69636/

5. Чоп Г. П’ять спроб України оголосити незалежність: від Центральної Ради до ОУН [Електронний ресурс] / Г. Чоп. // IPress.ua. – Режим диспуту:http://ipress.ua/articles/pyat_sprob_ukrainy_progolosyty_nezalezhnist_vid_tsentralnoi_rady_do_oun_26149.html

6. 22.01.1918 – Українська Центральна Рада проголосила незалежність УНР [Електронний ресурс] // Територія терору. – Режим доступу:http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=272

Перелік науково-популярних і наукових публікацій, присвячених тематиці проголошенню Акта злуки УНР та ЗУНР:

7. Верстюк В. День Соборності України: історія виникнення традиції й свята [Електронний ресурс] / В. Верстюк. // Європейська Україна – Режим доступу:http://eukraina.com/publ/human_development/den_sobornosti_ukrajini_istorija_viniknennja_tradiciji_j_svjata/6-1-0-185

8. Гай-Нижник П. Акт злуки УНР та ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України [Електронний ресурс] / Павло Гай-Нижник. // Особистий сайт – Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/172doc.php

9. Галущак М. “Потрібний живий ланцюг Львів-Луганськ”: інтерв’ю із істориком Олегом Павлишиним [Електронний ресурс] / Галущак М. // Історична правда – 2013. – 01.22. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/22/109449/

10. “Ланцюг Єднання” у січні 1990 року. Родинні фото [Електронний ресурс] // Історична правда – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/01/23/109614/#12

11. Луцький М. Правовий аспект Акта злуки УНР та ЗУНР [Електронний ресурс] / Луцький М. // Науково-інформаційний вісник “Право”. – 2014. – № 9. – Режим доступу: http://iful.at.ua/NIV-9-2014/6.pdf

12. Сеньків М. Акт злуки УНР та ЗУНР – знакова подія української історії [Електронний ресурс] / Сеньків М. // СНУ імені Л.Українки. Історичні студії. – 2013. – Режим доступу:http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/6620/1/Senkiv.pdf

13. Скорич Л. Акт злуки 22 січня: передумови і наслідки [Електронний ресурс] / Скорич Л.  // Львівська політехніка. Історичні науки. – 2008. С. 97–101. –
Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/15_8.pdf

14. Соборна Україна: від ідеї до сьогодення [Електронний ресурс] // Електронна бібліотека НЮУ імені Я.Мудрого – Режим доступу: http://library.nlu.edu.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=304:soborna-ukraina-vid-idei-do-sohodennia&Itemid=236

15. Тимченко Р. Акт злуки 22 січня 1919 р. та проблеми його реалізації (січень–листопад 1919 р.) [Електронний ресурс] / Р. Тимченко // Український історичний збірник – 2009. – Вип. 12. – С. 183–193. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/10692/23-Tymchenko.pdf?sequence=1

16. Файзулін Я., Скальський В. Свято Злуки: унікальні фото від Інституту національної пам’яті [Електронний ресурс] / Файзулін Я., Скальський В. // Історична правда – Режим доступу:http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/01/22/17352/#19

17. 1919: Петлюра приймає військовий парад. Фото і кінохронікальні матеріали [Електронний ресурс]  // – 2010. – 12.11. – Режим доступу:http://www.istpravda.com.ua/videos/2010/11/12/4193/